ТНМК - ПМ’ТЙ (Flanger version)

Дорогою до тебе я бачив черепах трьох.
Вони тримали місто на плечах.
Першу, чорну, звали Не-дай-Бог.
Вона нічого не просила в неба.
Робила все сама, робила як для себе.
Бралася і впиралася, на зло не озиралася.
Попри те, попри це робила все, тому що її пре.
Вона казала: "Дій! Лайно – це перегній!".
І все трималося на ній.
Ти тільки уяви-но, другу звали Мрія.
Була вона, скажу тобі, в хорошім сенсі синя.
Вона казала: "Знаю, я важка, але я мрію.
Дивлюся я на небо і надихаю дію.