Всі мої фішки поміняю на твої фісташки;
А твої сльози впали на подушки;
Бо в нас не так як пишуть твої книжки;
Але обійми мої наче дужки;
А в них слово кохаю;
Йдеш? то іди, і не обертайся;
В добру дорогу відпущу;
Як стане важко, не повертайся;
Тому що досі, тебе люблю;
Йдеш? то іди, і не обертайся;
В добру дорогу відпущу;
Як стане важко, не повертайся;
Тому що знову, тебе прийму;
Я злижу сіль завжди із її ран;
Я як УЗД бачу на душі шрам;
Я любив поблукати з нею різними дворами;
Я любив проживати швидше за;
годинник час;
Ми ловитимемо зайчики навіть без сонця;
Ну Бо я люблю ловця;
Ти краще Запитай у творця;
А краще не питай ти краще просто простеж;
Протоптані стежки, тобою мною теж;
Я прийду як позвеш, весь світ перевернеш, вже не треба ліки,;
Бо лікар тобі прописав тільки мої окуляри у яких не видно меж;
Йдеш? то іди, і не обертайся;
В добру дорогу відпущу;
Як стане важко, не повертайся;
Тому що досі, тебе люблю;
Йдеш? то іди, і не обертайся;
В добру дорогу відпущу;
Як стане важко, не повертайся;
Тому що знову, тебе прийму!