Ти ніби зорепад.
Пай-ва-па-па-па.
Я ніби зорепад.
Ва-па-пай.
Ти ніби зорепад.
Пай-ва-па-па-па.
Я ніби зорепад.
Ва-па-пай.
Нам не треба слів.
Окрім музики.
Було добре та й.
Не жилось як слід.
Я у ванну сіль.
Ти без цукру чай.
Я вдихаю дим.
Отже був вогонь.
І окситоцин.
Ти мов ангел на землі.
Ти мов ангел.
А я ні.
Ти ніби зорепад.
Хочу побачити невловиме.
Тисячі моїх вад.
І чарівні.
Одні мої крила.
Ти ніби зорепад.
Нас як в кіно.
Неодмінно розкине.
Лінії автострад.
І чарівні.
Одні твої крила.
Складаю стисло у вірші.
Спогади.
Крила.
І лечу у сні.
Та насправді я падаю.
Мої обійми так печуть.
Та я без крил не полечу.
Бачу.
Та не дістаю.
Бо.
Ти ніби зорепад.
Хочу побачити невловиме.
Тисячі моїх вад.
І чарівні.
Одні твої крила.
Ти ніби зорепад.
Нас як в кіно.
Неодмінно розкине.
Лінії автострад.
І чарівні.
Одні твої крила.
Ми були десь там.
Там де не було підстав.
Не цілувати ці вуста.
Цілувати ці вуста.
Напишу листа.
Я на спалених мостах.
Як памʼятати ці вуста.
Памʼятати ці вуста.
Ми були десь там.
Там де не було підстав.
Не цілувати ці вуста.
Цілувати ці вуста.
Напишу листа.
Я на спалених мостах.
Як памʼятати ці вуста.
Памʼятати ці вуста!
